1. Будуємо ланцюжок
Після того, як діти навчилися вловлювати характер зв’язку і добудовувати пари за поданою моделлю, можна перейти до цієї захоплюючої гри. Граємо в неї так.
Сідаємо у коло. Хто-небудь називає будь-який предмет. Сусід зліва повинен назвати інший, що якимось чином пов’язаний із попереднім. Наступний учасник називає новий предмет, який пов’язаний із попереднім.
Наприклад:
Телевізор – антена – зображення – художник – пензлик - …
У цій грі потрібно не забувати заохочувати кожний неординарний, але чіткий і цікавий хід.
Окрім зв’язків за суміжністю (в тому числі: ціле – частина), за схожістю і контрастом, у цій грі можуть бути використані зв’язки слів за звучанням (рими). Додаткові можливості розкриває в цій грі багатозначність слів.
2. Чим зв’яжеш?
Кожен із гравців задумує ланцюжок з чотирьох або трьох слів, пов’язаних між собою непередбаченими, але безперечними зв’язками. Учасникам називають лише перше і останнє слово, за якими треба відновити ланцюжок або придумати свій.
Наприклад: скріпка - … - дзвоник; приймач - …- жираф.
Можливі варіанти розв’язання таких зв’язків:
Скріпка – зошит – урок – дзвоник; приймач – радіопередача – жираф.
3. Десять прикладів
Навмання беруть слово (спочатку іменник, а потім можна й інші частини мови) із будь-якого тексту. Кожен намагається якомога швидше знайти десять випадків можливого використання і вживання цього слова.
Немає коментарів:
Дописати коментар